ДОЗУЛЕПІНУ ГІДРОХЛОРИД / ДОТІЕПІНУ ГІДРОХЛОРИД (dosulepini hydrochloridum / dothiepini hydrochloridum), (E)-3-(6,11-дигідробензо[b,e]тіепін-11-іліден)-N,N-диметилпропан-1-аміну гідрохлорид.
C19H21 NS⋅HCl Мол. м. 331,9
АФІ синтетичного походження. Білий кристалічний порошок, легкорозчинний у воді, спирті та хлороформі. Tпл — 218–221 °С. УФ-спектр: λmax=232 нм (
=4,41), λmax=260 нм (=3,97), λmax=306 нм (=3,53) у метанолі. Зберігають у добре закупореній тарі.
Ідентифікують за ІЧ-спектром поглинання субстанції; УФ-спектр розчину речовини у суміші кислоти хлористоводневої та метанолу має λmax при 231 нм (=660–730) і 306 нм та точку перегину при 260 нм; за реакцією з кислотою сульфатною концентрованою — з’являється червоне забарвлення; субстанція дає характерні реакції на хлориди. Кількісно визначають методом ацидиметрії у неводному середовищі (суміш кислоти оцтової безводної та оцтового ангідриду) потенціометрично.
Фармакологічна група. N06AА — антидепресивні препарати.
Фармакологічні ефекти. Антидепресивна, тимолептична, анксіолітична, седативна, холінолітична дія.
Застосування. Депресії різного походження, підготовка до операції хворих з підвищенним рівнем занепокоєння, психогенна імпотенція, енурез, нетримання випорожнень (див. Антидепресанти).
Елинов Н.П., Громова Э.Г. Современные лекарственные препараты. — CПб, 2003; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Clarke’s isolation and identification of drugs / Ed. A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; The Merk index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological. 13 Ed., A, 2001.